My obsession

Прокидаюсь о 7 ранку, що для мене справді рано, адже сьогодні не потрібно нікуди йти. Практика…я згадую, що досі практикуюсь в Інтернет-виданні «ІнфоМІСТ» і це лише четвертий день. Робити нічого не хочеться, лише спати і бачити чарівні сни. Але…

Коли я почала писати фанфіки за своїм улюбленим фендомом, то ще була зовсім "зеленою" в письменницькій майстерності. І коли я порівнюю першу роботу з 14 чи 15, то справді бачу результат. І це круто. Хоча ще так багато роботи, щоб писати професійно і цікаво...

«Свобода не в том, чтобы делать то, что ты хочешь, а в том, чтобы не делать того, чего ты не хочешь». Жизнь человека – это череда обстоятельств, в которых мы всего лишь пешки. Жизнь человека никогда не принадлежит ему. Постоянно, каждую секунду, минуту, час, день…или всю свою жизнь люди зависят от чего-то. Никогда от этого невозможно избавится, как бы мы не пытались.

Перша публікація в інтернет-виданні. Можна сказати, що це мій дебют. 

Отримала завдання написати зв'язний текст, у якому потрібно було використати якомога більше слів із заперечними частками: не, ні, ані. Ось що вийшло. :3 

Декілька років тому дивилась фільм «Ніжність». В ролі головної героїні тоді була Одрі Тоту. Вона гарно зіграла, тому вирішила подивитися ще один за її участі. Вибір зробила на користь фільму «Любить – не любить». Режисером якого є Летиція Коломбані, а в ролі головних героїв знялись: Самуель Ле Бьян, Клеман Себоні і та ж Одрі Тоту. Екранізований 2002 року, Франція.

Давно не писала нічого путнього та і непутнього теж. Все ніяк не доходили руки. Потрібно писати курсову, замітки на пару з інформаційних жанрів (а тих заміток така гора, що страшно і дивиться на весь список), а ще ж потрібно додавати нові частини до моїх фанфіків (за власний оріджинал ніяк не можу взятися).