Брет Істон Елліс - Американський психопат

   Книга, яка викликала в мене неоднозначні емоції. Чесно кажучи, читати її було важко. Але не буду забігати наперед.

   Сюжет. Патрік Бейтмен - успішний бізнесмен, з багатої сім'ї. У нього є все, що він хоче: великий будинок, модний одяг, жінки, гроші. Він користується популярністю. Але в той же час Патрік Бейтмен - це садист, психопат та вбивця-маньяк, жорстокості якого немає виправдання.

   Загалом я довго не могла зрозуміти про що книга, тому що десь сторінок 200 розповідають про те, як головний герой ходить по барах, п'є, вживає наркотики, зустрічається з друзями. Крім того, автор детально описує одяг, який одягає Патрік та ті, хто його оточує. Це заважає насолоджуватися книгою, адже це нудно. Таких описів багацько! Але в той же час вони все-таки виправдані (я це зрозуміла не відразу), тому що таким чином автор хотів показати, яким є життя головного героя, яким він є сам, його внутрішній світ. А ще, як виявилося, одяг, який одягали герої, в купі давав кумедний вигляд, а не стильний, як думав Патрік Бейтмен та інші.

   Книга читається важко не лише через нудні описи, але й тому, що тут є багато, як на мене, незрозумілих діалогів. Крім того, книга дуже жорстока: вбивства детально описуються і їх багато, а також детальний опис еротичних моментів (якщо це можна так назвати) вимагає, я так думаю, маркувати книгу позначками 18+ чи 21+ навіть. 

Книга суперечлива. Я так зрозуміла (після того, як почитала Вікіпедію та рецензії інших читачів), що в ній багато сатири, чорного гумору (це вже з перших сторінок ви зможете побачити. До речі, це основна особливість книги), які висміюють 80-ті роки в США.

   Десь в кінці стає зрозуміло, що в головного героя розлад особистості. Патрік - успішний бізнесмен і Патрік - жорстокий вбивця. До останніх сторінок незрозуміло, чи насправді він скоював ті вбивства, про які говорив чи, можливо, то лише витвір його уяви = спойлери (наприклад, коли він приходить до квартири Пола, яку продають, він не помічає крові, трупів, хоча саме там він убив двох дівчат; його покоївка прибирає квартиру, де живе Патрік, витираючи кров зі стін, але теж мовчить; врешті-решт як пояснити те, що поліція не схопила Патріка Бейтмена після стількох злочинів?)

   Не знаю, чи варто читати цю книгу. Раптом хтось, прочитавши, захоче робить так, як Патрік? Але в той же час автор вдало висміює певні моменти тодішнього часу, майстерно використовує чорний гумор та сатиру. Вирішувати лише вам.